У Тегерані інтернет став зброєю "вільної жінки Сходу"

Президентські вибори, що відбулися в Ірані 12 червня, наступного ж дня переросли у масові виступи проти махінацій з підрахунком голосів. Однак світ навряд чи дізнався б про масштабні сутички з поліцією, сльозогінний газ та арешти студентів, якби не соціальні інтернет-сервіси на кшталт Twitter i Facebook.

Автор: Іван Мельник

Twitter, як це було в Гватемалі та Молдові, знову виявився рушійною силою революційної ситуації. Схоже, що ролики в Youtube та повідомлення в інтернет-блогах стають дієвішими, ніж традиційне закидування камінням та пляшками з «коктейлем Молотова».

Карусель по-іранськи

Червень 2009 року в Ірані дуже нагадує листопад 2004 року в Україні. Так, опозиційний до чинного президента Махмуда Ахмадінеджада кандидат Хосейн Мусаві, за даними соціологічних опитувань, випереджав свого суперника або йшов з ним нарівні.

Розмах демонстрацій і мітингів, які збирав Мусаві, можна оцінити тут

Однак перші результати з дільниць викликали шок.

Опозиція використовує традиційний для ісламу зелений колір, вибиваючи ґрунт з-під ніг фундаменталістів
Фото: "Сіетл Таймз"

По-перше, дані про перемогу Ахмадінеджада були оприлюднені дуже швидко – дільниці в містах щойно закрилися, а міністерство внутрішніх справ Ірану вже повідомило, що з 25 мільйонів обрахованих голосів 16 були віддані за чинного президента. Надалі ця пропорція залишилася незмінною.

По-друге, остаточні результати – 62,6% за Ахмадінеджада, 33,75% за Мусаві – вражаюче відрізнялися як від даних соцопитувань, так і від відчуттів виборців. Коли абсолютна більшість родичів, знайомих та друзів голосує за одного кандидата, а натомість з величезним відривом перемагає другий, відразу ж виникають думки про шахрайство.

Прогресивне жіноцтво Сходу сподівається, що Мусаві не змушуватиме їх носити хіджаб
Фото: "Сіетл Таймз"

І нарешті, президентські вибори 2009 року встановили абсолютний рекорд з явки виборців – понад 80%, що на 10 мільйонів (!!!) осіб більше, ніж зазвичай.

Духовний лідер Ірану аятолла Хаменеї (саме йому належить вища влада в державі, президент – друга за значенням особа) вже назвав «божественним дивом» таку кількість виборців. Втім, це більше схоже на масове вкидання бюлетенів на користь Махмуда Ахмадінджада.

Хосейн Мусаві заявив, що ісламська революція в Ірані перетворюється на деспотію, і звернувся до влади з вимогою скасувати результати виборів. Але без жодних шансів – Ахмадінеджад не мав жодного бажання залишати владу, а Хаменеї підтвердив його перемогу на виборах.

Розлючені таким «виборчим процесом» іранці вийшли протестувати на вулиці, і відразу ж наразилися на жорстку реакцію влади.

Міністерство внутрішніх справ, яке проводило підрахунок голосів, розповсюдило повідомлення, що при спробі когось наблизитися до приміщення охорона відкриє вогонь.

Стратегія і тактика інтернет-війни

Наступного після виборів дня, у суботу, в Тегерані перестав працювати сервіс обміну SMS-повідомленнями, в неділю мобільний зв’язок «вирубали» повністю.

Однак залишився Інтернет – повільний, але достатній для надсилання повідомлень у Twitter, перськомовних блогах та аматорських, знятих на мобільні телефони роликів у Youtube.

... «Падлюки напали на нас без жодних причин, я не можу підрахувати кількість газових гранат, якими в нас стріляли...»

«...Нашим студентам потрібна термінова медична допомога, закликаю всіх, хто може прийти, не залишати нас».

« Мій друг каже, що 100 студентів заарештували, я не можу підтвердити цю цифру, але вона значна».

Мітингувальники в Тегерані затримали мотоцикліста-поліцейського, який бив учасників демонстрації палицею. Вони одразу ж знімали це все на мобілки - відео дивіться тут

140 символів повідомлення в Twitter виявилося достатньо, щоб передати весь драматизм подій в Ірані. Вони перестали бути чимось віддаленим і чужим: інтернет-ретрансляція в режимі онлайн не лише створювала ефект присутності, але й доносила інформацію про події швидше, ніж будь-яки «традиційні» ЗМІ.

Однак протидія пропаганді та інформаційній цензурі – не все, на що виявилися придатними соціальні мережі.

Інтернет-повідомлення стали потужним ресурсом для самоорганізації протестувальників. Процес почався ще до виборів – через соціальний сервіс Facebook кандидат-реформіст Мусаві згуртовував своїх прихильників. Саме через Facebook були поширені заклики вийти на вулицю на знак протесту, і через нього ж оприлюднювалися попередження про дії поліції.

Іран - третя у світі країна за кількістю блогерів, стверджують автори нашумілого медіа "Іран - нація блогерів". Невідомо, чи ця інформація відповідає дійсності, але те, що у 2005 році мовою фарсі нараховувалося 700 тисяч інтернет-щоденників - інформація з солідного "блогосферного" джерела The Blog Herald.

Інтернет - фактично єдиний простір, який не підлягає (хоча спецслужби країно всіляко над цим працюють) обов'язковому цензуруванню духовної влади в країні. Саме в мережі молоді іранці - половина країни має вік менше 25 років - знайомляться, фліртують і обговорюють політичні події.

І найбільш активні з блогерів-революціонерів - дівчата не задоволені своїм статусом у традиційному мусульманському суспільстві. Mолоді жінки є однією з головних рушійних сил нинішніх революційних подій (та, власне, вони доклалися і до попередніх революцій).

Інтернет порятував життя опозиційному кандидату

Особливо цінною сторінка Мусаві на Facebook виявилася тоді, коли виникла загроза особисто для нього.

Iнформація про те, що Мусаві під домашнім арештом і що Ахмадінеджад не гарантує його фізичної безпеки, дуже швидко потрапила із соціальної мережі на стрічки провідних агенцій новин. І якби не це, можливо, з Мусаві сталося б щось значно сумніше, ніж домашній арешт.

Якби не Facebook (до речі, він став прообразом популярних в Україні "Однокласників"), з опозиційним кандидатом Хосейном Мусаві могло б статися щось погане

В умовах контролю влади за телефонними дзвінками, СМС та електронною поштою, засобом спілкування на протестні теми став інтернет-чат Google Talk – безпечний і анонімний сервіс обміну повідомленнями.

Цікаво, що влада Ірану теж не проігнорувала фактор «інтернет-ЗМІ». Ахмадінеджад теж завів сторінку на Facebook, на якій новини з’являлися раніше, ніж по офіційних каналах.

При цьому міністерство розвідки Ірану намагалося фільтрувати повідомлення в блогах зі словами «сутички», «демократія», «заворушення» тощо. Цензурі також підлягав контент з іменем Мусаві.

Іранському «Майдану» складно буде перемогти: роль духовного лідера в країні є головною, і підтримка аятолли Хоменеї робить другий президентський термін Ахмадінеджада фактично неминучим.

Однак в будь-якому випадку, соціальні мережі вже довели свою ефективність в якості зброї проти цензури, диктатури та свавілля влади.

ZaUA.org продовжує відстежувати події в Ірані.

Останні новини читайте тут, a також тут.

Новини за четвер - читайте тут.

Новини за вихідні і понеділок читайте тут.

Теги  соцмережі, самоорганізація, вибори, іран, світ