Українські тактичні ракети. Замість проектувати до 2020 року - краще їх купити у США прямо зараз
Подібні матеріали
Мова піде про оснащення української армії новим оперативно-тактичним ракетним комплексом (ОТРК). В української армії вже були подібні комплекси – це ОТРК „Ельбрус” радянського виробництва (більше відомий як „Scud”). Нещодавно Україна зобов’язалась їх знищити, що - ймовірно - було однією з умов отримання великого оборонного контракту з Іраком. Та жалкувати тут немає про що: комплекси безнадійно застаріли та давно відпрацювали свій ресурс.
В питанні розбирався: ALEKS
На сьогодні в Збройних Силах України залишився лише один тип ракетного комплексу – „Точка-У”. Комплекс має дальність до 70 км (що небагато), низьку точність влучання (кругове ймовірне відхилення близько 250 м) та практично відпрацював своє.
Що може така зброя та навіщо вона нам?
Сучасний оперативно-тактичний ракетний комплекс має дальність в декілька сот кілометрів, значну масу боєголовки (150 – 500 кг) та високу точність (від кількох до кількох десятків метрів). Такі характеристики роблять його потужним джерелом ураження цілей в глибокому тилу супротивника.
При чому спектр цілей дуже широкий:
- важливі об’єкти інфраструктури (електростанції, залізничні вузли, стратегічні підприємства, мости, тощо);
- військові об’єкти (місця дислокації, аеродроми, точки зосередження та вигрузки ворожих військ, штаби, вузли зв’язку та ін.);
- малорозмірні важливі військові цілі (ворожі ОТРК, ЗРК, РЛС, РСЗВ великої дальності, тощо).
Така зброя може слугувати як стратегічна для невеликих країн і як ефективна зброя стримування в локальних конфліктах. І якщо перше не зовсім про нас, то щодо другого – Крим згадується відразу.
Гарним прикладом одного з новітніх зразків ОТРК є російський „Искандер”.
Основні характеристики комплексу наступні:
- максимальна дальність стрільби: 280 км („Искандер-Э”);
- маса боєголовки: 480 кг;
- точність ураження: 20 - 30 м;
- маса ракети: 3800 кг;
- кількість ракет на пусковій установці: 2;
- бойова маса пускової установки (ПУ): 42 т.
Може виникнути доволі логічне питання:
навіщо нам саме ОТРК? Чому б не розвивати ударну авіацію?
У ОТРК для нас є сенс.
Цілком імовірно, що супротивник матиме велику перевагу в повітрі в зоні конфлікту. Отже, можливість ефективного використання української авіації для ударів по наземним цілям в тилу супротивника буде дуже і дуже сумнівною.
Тим часом ОТРК для таких ударів має великі переваги.
Траєкторія ракети комплексу є керованою балістичною. Отже, вона теоретично може бути перехоплена лише на кінцевій ділянці траєкторії. При чому, завдяки мінімальному часу знаходженні на цій ділянці та активному протизенітному маневруванню, практично це зробити майже неможливо.
Порівняно з авіацією, комплекс має низьку вразливість. Адже він практично може бути виявлений лише після пуску ракети. Та завдяки високій мобільності, ПУ комплексу здатна змінити позицію до появи ворожих засобів ураження.
Пускові установки базуються на звичайних автомобільних шасі. Ракети мають одноступінчату твердопаливну конструкцію і в межах гарантійного ресурсу не вимагають дорогого обслуговування. Це робить ОТРК незрівнянно дешевшим в обслуговування порівняно з авіацією.
Завдяки величезній кінетичній енергії ракети (висота траєкторії сягає 50 км) ОТРК чудово підходить для ураження захищених цілей.
В результаті ми маємо ефективну неядерну зброю стримування. Наявність сучасного ОТРК в складі ЗСУ дозволила б принципово підвищити обороноздатність України.
Слід зазначити, що робота з цього напрямку в Україні ведеться давно. Якщо це можна назвати роботою...
Намагання створити вітчизняний ОТРК сягають ледь не в перші роки з набуття незалежності.
Наразі для ЗСУ розробляється ОТРК „Сапсан”. Історія цих розробок є цікавою ... і печальною. Спочатку, від принципового рішення про створення комплексу в 2005–му до техзавдання на розробку пройшло аж півтора роки.
Ще півтора роки знадобилось щоб знайти гроші на ескізний проект. Від початку вихід на етап випробовувань планувався в 2013 році, а оснащення Збройних Сил України – з 2015 року.
Очевидно, що навіть за цим, оптимістичним сценарієм, досягнення боєготовності першими дивізіонами ОТРК було можливим не раніше 2017 року. Але навіть ці терміни були сповнені надмірного оптимізму. На початок 2010 року „Сапсан” не вийшов за рамки ескізного проекту, щодо якого проектант та замовник ніяк не можуть дійти згоди.
За існуючого стану справ, досягнення комплексами боєготовності зсунулось далеко за 2020 рік.
А це абсолютно неприйнятний термін. Комплекс потрібен не після 2020-го. Він потрібен ЗАРАЗ. Бо до 2020 року в Криму та на Сході нам можуть організувати не одну „миротворчу операцію”.
Ще одним ризиком є бюджетні обмеження. Спочатку на розробку планувалось витратити близько 800 млн грн. та ще близько 1,5 млрд грн. на закупівлю комплексів.
Зараз витрати лише на розробку оцінюються в 4 млрд грн. (близько $500 млн!).
Виробництво ж вимагатиме кооперації більш ніж 200 підприємств та створення більше 10 тис. робочих місць. Робота планується з суто радянським розмахом.
Ну як тут не згадати наші нові корвети...
Отже, проблема в тім, що вітчизняний проект не реалістичний ні за термінами, ні за фінансовими параметрами. Навіть не має сенсу зупинятись на якихось технічних ризиках проекту. В нашому випадку вони абсолютно не принципові.
Чому б не спробувати інше рішення. Якщо ми не здатні розробити ОТРК самостійно в прийнятні терміни та за прийнятні гроші, може варто проробити варіант з закупками іноземного озброєння аналогічного класу?
Можна було б розглянути варіант закупки ізраїльського ОТРК „LORA”. Комплекс є цілком відповідним за тактико-технічними характеристиками. Проблемою є можливість впливу Кремля на Ізраїль через своїх союзників на Близькому Сході.
Дуже показовою в цьому плані є історія з поставками „Искандер-Э” Сирії, коли поставки були анульовані після перемовин Путіна з ізраїльським урядом.
Можна згадати і повідомлення в пресі щодо заборони поставок озброєння Грузії, прийняте ізраїльським урядом в розпал війни.
Отже, для нас існує великий ризик отримати відмову в поставці або залишитись без оплачених ОТРК в найбільш відповідальний момент.
Оптимальним міг би бути варіант із закупівлею новітнього американського ракетного комплексу HIMARS.
HIMARS являє собою високомобільний варіант американської системи MLRS, виконаний на базі нового п’ятитонного колісного шасі FMTV (нове сімейство стандартних вантажних шасі американської армії).
На HIMARS розміщується шість ракет далекобійної реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) або одна оперативно-тактична ракета ATACMS (Army Tactical Missile System — армійська тактична ракетна система).
Основні характеристики HIMARS:
- максимальна дальність стрільби: до 300 км (ATACMS, Block IA);
- маса боєголовки: 227 кг (ATACMS, ракета Block IA Unitary);
- точність ураження: 25 м;
- маса ракети: близько 1400 кг;
- кількість ракет ATACMS на пусковій установці: 1;
- кількість ракет РСЗВ на пусковій установці: 6.
Характеристики пускової установки:
- маса: 11 т;
- швидкість: 85 км/год;
- запас ходу: до 500 км;
- габарити (Д×Ш×В): 7×2,4×3,2 м;
- екіпаж: 3 (оператор, водій, командир).
Як видно з цифр, даний комплекс є цілком відповідним за можливостями тому ж „Искандер-Э”. До того ж, він має ряд важливих переваг.
Невелика маса та габарити цілком дозволяють його перекидання вертольотами Мi-26. А в ЗСУ є близько 25 таких вертольотів. При чому, транспортування було б можливим як на зовнішній підвісці, та так і всередині грузової кабіни. Це дуже важлива перевага, оскільки вона забезпечує виключну оперативну мобільність ОТРК.
Тобто комплекс може бути перекинутий в будь-яку частину України протягом 1 – 1,5 годин повітрям, що дуже важливо для наших умов. В бойовій обстановці це може ще більш покращити оперативність, живучість та скритність дії, характерні для цього класу зброї.
HIMARS є не лише ОТРК. Це повноцінний багатофункціональний ракетний комплекс (БФРК). Отже, запропоноване рішення дозволяє в перспективі повністю замінити HIMARS всі типи РСЗВ, наявні в збройних силах України.
Може виникнути питання: навіщо замінювати цілком пристойні „Град”, „Ураган” та „Смерч”? Це має сенс. Утримання трьох принципово різних типів РСЗВ плюс ОТРК - важка задача для бюджету Збройних Сил України.
Фактично, всі ці РСЗВ вже потребують заміни. Адже їхні шасі зношені, а ресурс ракет в основному вичерпаний. При чому, ні шасі, ні ракети для цих РСЗВ не виробляються в Україні. Отже, заміна широкого спектру застарілих та небоєздатних РСЗВ одним БФРК була б для нас чудовим рішенням.
Модифіковане вантажне шасі сприятиме мінімізації витрат на експлуатацію комплексу порівняно з спеціальними шасі великої вантажопідйомності.
Що стосується ракет, то вони поставляються в герметизованих транспортно-пускових контейнерах (ТПК) і протягом 10-ти річного терміну не передбачають жодних витрат на обслуговування. Отже ще одна перевага – мінімізація експлуатаційних витрат.
Перейдемо до вартості.
Армія США закупила 60 установок HIMARS загальною вартістю 166 млн. дол. Що стосується ракет, то Південна Корея закуповувала касетний варіант ракети ATACMS Block IA за ціною близько 730 тис. дол. за одиницю.
Данні щодо ракет не зовсім свіжі? Добре, спробуємо врахувати інфляцію останніх 2 – 3 років, збільшивши вартість однієї ракети на третину – до 1 млн. дол. за штуку. 60 HIMARS дозволили б сформувати в збройних силах України 5 ракетних дивізіонів трибатарейного складу по чотири машини в батареї.
Pазом з сотнею оперативно-тактичних ракет ATACMS Block IA це обійшлось би нам, орієнтовно, y $270 млн. Як тут не порівняти з вартістю нашого нового корвету в 375 мільйонів....
Але на відміну від „супер-корвету”, що принципово не змінить баланс сил навіть на Чорному морі, ці дивізіони ОТРК зможуть принципово підвищити рівень захисту всієї території України і нададуть нам дієвий інструмент стримування агресивного сусіда. Та ще й обійдуться дешевше одного головного корвету!
Думаю, подальші коментарі щодо обґрунтованості проекту зайві.
Терміни.
Переговори щодо закупівлі ОТРК цілком реально завершити в 3-6 місяців. Термін поставки машин реально вкласти в 2-3 роки. Термін поставки ракет - аналогічний.
3а умови поставки ракет паралельно з машинами та початку навчання персоналу комплексів в США безпосередньо після укладання контракту (що цілком реально), можна отримати досягнення боєготовності першого дивізіону ОТРК HIMARS в другій половині 2011 року. Наступних – через кожні півроку або менше.
На відміну від проекту українського ОТРК, ці терміни прийнятні, оскільки протягом найближчих 2 – 3 років Росія навряд чи буде готова до військового конфлікту з Україною.
До речі, за темпами прийняття на озброєння ОТРК „Искандер” росіяни випереджають нас не настільки вже значно: створення першого дивізіону цих комплексів планувалось на кінець 2009 – 2010 роки.
Вказані суми та терміни стосуються отримання HIMARS саме в версії ОТРК з ракетою ATASMS Block IA. Для отримання повноцінного багатофункціонального ракетного комплексу, що здатен замінити всі застарілі системи залпового вогню в Україні, потрібно буде лише закупити відповідні боєприпаси.
Це можна робити поступово, по міри виводу відповідних РСЗВ з експлуатації. До речі, за винятком першої партії оперативно- тактичних ракет, що необхідні терміново, подальші ракети цілком можуть вироблятись на українських оборонних заводах за ліцензією. А наші оборонні підприємства мають великий досвід випуску керованих засобів ураження.
Прийняття на озброєння іноземного БФРК загалом не виключатиме розробки українського ОТРК. Але розробка такого комплексу матиме сенс за дальності в 500 км замість 280 км для ОТРК „Сапсан” та ваги боєголовки до 1 т.
Тобто, це має бути зовсім інший проект. Сенс розробки може полягати у вдвічі більшій дальності та принципово вищій могутності бойової частини. Термін від початку розробки до прийняття на озброєння складе не менше 10 років. Поставки за кордон вкрай малоймовірні через політичні чинники.
Про багатофункціональність тут, певно, також можна забути. Це повинен бути саме потужний та далекобійний ОТРК.
А наявний проект „Сапсан” цілком можна використати як додатковий фактор впливу на переговорах з американською стороною.
Підсумовуємо за критеріями:
1. Відповідність пріоритетам: нагальна ключова потреба.
2. Оптимальна ефективність/вартість: хороші показники.
3. Реалістичність проекту: реально та прийнятно за термінами.
4. Інноваційність проекту: відповідає.
5. Асиметричність рішення: оптимально для України.
загроза, армія, концепція, зброя
Коментарі [85]
Я в этих вопросах не разбираюсь, но мне нравится. Прекрасный анализ. А относительно сравнения кредита МВФ со сметой проэкта в 280 - это действительно копейки. Необходимо мощное лоби по этому проэкту.
Ну по-моему написано достаточно убедительно.
Добре.
Який Ваш фах і яке Ви маєте відношення до стратегічного планування?
Також підкажіть, яке Ви маєте відношення до планування державних видатків і доходів, а також де Ви навчалися макроекономіці?
Не завадило б знати Ваше звання і роки проходження служби.
Шановний, а ви не забагато на себе берете? Ви чомусь впевнені, що я маю перед вами звітувати ... Може мені ще викласти автобіографію, паспорті дані та реквізити банківських рахунків?
Ви вважаєте за можливе висловлювати свої судження з політичних, історичних, економічних, культурних питань. При чому робите це часто та доволі безапеляційно. Маєте освіту з кожного з цих напрямків? Чи всім цим займались ...?
Може якщо немає чого сказати по суті, варто просто помовчати? Сунути ніс в справи інших людей також не варто. Займайтесь своїми.
Цікава відповідь і по суті.
Пам'ятаєте: кожен вважає себе фахівцем з медицини і політики...
Ми можемо на власний розсуд голосувати і оздоровлюватися. Але залишуся при думці, що оборонна справа повинна бути під опікуванням фахівців.
Обговорювати щось і висловлювати думки з того чи іншого приводу - не заборонено нікому. І Вам, як і мені також. Що я й роблю. Роблю з думкою про справу.
Думаю, що така Ваша відповідь ще й порушує журналістську етику. Ми маємо право знати.
Пропоную вибачитись за безпідставні грубощі.
Онисько, я НЕ журналіст. Я такий самий читач як і ви. І те, що я вирішив викласти свої думки в чомусь більшому ніж коментар, ні до чого особливого мене не зобов'язуєте. На даний момент, все що я бажаю про себе вам повідомити - в розділі "Про мене" на цьому сайті.
Виходячи з цього, не моя відповідь, а ваші питання порушують неписані норми Інет-середовища. Тож не бачу жодних причин вибачатись.
Вибачте, але Ви не на заборі пишете, а на сторінках видання. Хай і електронного.
І ніхто не просив Ваші особові данні, а лише фахові по відношенню до опублікованого матеріалу. Для того, щоб знати, як сприймати матеріал.
Я не проти, що треба пробувати писати, але легковажити - помилково. Бо вийде, що то як група в кантактє...
Що, не можна написати, що от я, так-і-так поцікавився... з таких джерел... зробив такі висновки і так далі. Тоді інші на такому ж рівні включаться в обговорення. А так маємо статтю і непевні її рівня. І дивимося на неї, як дебіли, бо там якась крамола.
Жодного слова безвідносно до статті.
Мені автор цікавий лише, як фахівець.
Ви забагато вжили щодо мене епітетів і поставили діагнозів. В багатьох речах звинуватили. Не принижуйте мене і себе насамперед.
Цим примушуєте мене говорити про Вашу особистість.
Поки-що мені це не цікаво.
Давайте про ракети.
Щоб мої дописи не показувались голослівним чиплянням, хоча б от таке:
1. Нікого не дивує, що польща просить ПРО та Петріоти, а автор пропонує дещо інше?
2. Автор визначив імовірним супротивником Росію. Чому вибір саме на ракетах класу земля-земля з радіусом дії 300 км? Що вражати ними збираєтесь конкретно? Злидні в Орловській губернії? Це що - Близький Схід? Чи зібрались наступати?
І такі питання є...
Можемо заглибитись.
Ну то й заглиблюйтесь якщо можете, але в суть справи, а не бозна-куди :)).
Яке відношення Петріот має до ОТРК??? Це ж ЗРК великого радіусу дії. Ви як фаховий спеціаліст мали б знати ...
Може ви вважаєте, що війну з Росією можна виграти виключно ППО :))?
Чому вибір саме на ОТРК, дивимось " ...навіщо нам саме ОТРК? ..." і нижче. Виділено ДУЖЕ ВЕЛИКИМИ БУКВАМИ :)).
Що вражати, розписано на самому початку статті: " ...При чому спектр цілей дуже широкий: ...". Виділено жирним шрифтом, перелічено з нумерацією і дуже конкретно. Яке це все має відношення до орловських злиднів ... не можу осягнути :)).
Посил щодо Близького Сходу розшифруйте, будь ласка :).
Запитую іншими словами:
Нахріна нам ОТРК??? На нашій території з нашою суто оборонною доктриною? Знашим противником, територія якого безмежна в порівнянні?
Це що, Ліван з Ізраїлю бомбити? Яке це стримування для Росії? Які з наведених Вами цілей КОНКРЕТНО можуть бути вражені з нашої території?
Спробуйте самі собі на ці питання відповісти і матимете хибну доктрину.
Точно так же прос...рете гроші. Тільки менше.
Онисько, спробуйте трохи менше ... нервувати і трохи більше думати. Втомлюєте своїми сплесками логіки.
Перелік детально перелічений в статті. До речі, Москва знаходиться в межах 500 км радіусу від наших кордонів. Може і в Москві стратегічних обєктів немає? Чи ви впевнені що вони відсутні лише в межах 300 км радіусу :)?
Якщо нам не потрібен ОТРК, може скажете що потрібно?
То я у Вас і питаю весь час про КОНКРЕТНІ ОБЇЄКТИ, що збираєтесь вражати, чим збираєтесь стримувати?
Для Росії ця зброя - супер. Накриє пів-України. Для нас - ніщо. Майже. Корисна на випадок затяжних дій та в невеликих кількостях в тактичних схемах.
А чи не звертали Ви уваги на те, що Іскандер засмутив Європу не сам по собі, а перспективи його розміщення в Калінінградській області? Саме відстані в Європі грають роль. Але розміщення ОТРК в центрі Європи - смішна загроза для Росії. Навіть до Орловських злиднів не долетять.
Це що за маячня?
Що 280 км, що 500 км - це один клас озброєння. ОТРК.
Який Є засобом стримування.
Щоб дізнатись наскільки "багато всього іншого" зайдіть хоч на Вікіпедію та прочитайте про той самий Іскандер на 280 та на 500 км. Відкриєте для себе багато нового.
Погоджуюся. Не фахівець. Як користувач - так. Дещо розумію. Лише дещо.
З квантовою механікою - на тому ж рівні. То я писав про квантову хімію - от там тааак... Тихо. Та нічого.
Та принижуючи мене особисто і мої знання - Ви тим самим не вивищите себе і матеріал, про який ідеться.
Онисько, не маю жодного бажання вас принижувати. Це не мій стиль.
Ваш рівень знань чудово ілюструє ваша ідея. Не розумію, навіщо з таким апломбом говорити про речі в яких ви не розумієтесь.
І оці ваші "скажіть те, зробіть те". Навіщо все це? Є чудовий вираз щодо тих то любить говорити кому куди йти. І ви його добре знаєте.
Є тема? То в рамках її спокійно дискутуємо.
Навіщо всі ці викиди?
І знову те саме ...:)) Ну докладно ж викладена класифікація можливих цілей! Чи ви чекаєте поіменного переліку російських стратегічних обєктів в 280 км радіусі?
Чім ви сподіваєтесь накривати ворожі залізничні вузли, війська на рубежах висування / зосередження, РЛС, ЗРК великого радіусу дії, далекобійну артилерію, далекобійну реактивну артилерію ...?
Можливо, в тактиці ОТРК і корисні. Я цього в дописах не заперечував.
Але Ви наполягаєте на тому, що то - сили стримування. З цим я не погоджуюсь.
До того ж чудне стратегічне планування без переліку конкретних об'єктів. На "авось" придбаємо? Може щось і втрапить в 300 кілометровій зоні?
А вони як на кордоні стоятимуть, щоб подалі дістати, вибачте?
Стримання полягає у гарантуванні нанесення агресору неприйнятних втрат. По вашому під втрати лише стратегічні обєкти підпадають?
Що ви ліпите всюди своє "стратегічне планування"? Ви СТАТТЮ читаєте. Перелік стратегічних обєктів в цьому радіусі я для вас готувати не збираюсь. Обройтесь пошуком і вперед по електростанціям, підприємствам, сховищам, плотинам і т.д.
Ми говоримо про високомобільний комплекс.
Ну, це вже ні в тин, ні в ворота ... :)))
Шановний, ви ж визнали що не фахівець. По ходу дискусії це стало очевидним і так. То чи не здається вам, що після цього просто неетично вказувати автору як і яку базу йому слід було вивчати :))?
На цьому все. Даю вам шанс дописати ще щось та закінчити дискусію. Не заважатиму. Обіцяю :).
Ви вважаєте за можливе висловлювати свої судження з політичних, історичних, економічних, культурних питань. При чому робите це часто та доволі безапеляційно. Маєте освіту з кожного з цих напрямків? Чи всім цим займались ...?
Дивний збіг, але - про політику вже писав, фаховий економіст, голова культурологічної спілки, мати - історик, та й сам шанувальник науки.
Смішно, але військовий фах - командир зенітно-ракетного комплексу.
Сам здивований. Не брешу.
Зразу кажу : НЕ ФАХІВЕЦЬ.
Але маю таку думку.
Україна має чудові потужності і фахівців з засобів доставки і навіть виведення на орбіту. Тобто ракети-носії... З потрібним радіусом дії. Якщо чогось не має - придбає. Потрібні засоби враження чи боєголовки на носії. От тут би нам і розвиватися. От тут і стримування. Тому великі судна, що можуть нести такі ракети мені більш довподоби, ніж човни. І стратегічні сили нам більш потрібно розвивати. Ми й так напхані залізом під зав'язку.
Чому знищили першими наші стратегічні ракети і стратегічну авіацію? БО ТО - РЕАЛЬНА СИЛА І СПОСІБ СТРИМУВАННЯ як великих (росія), так і віддалених (США) противників.
А воювати так... Ну нема Кодорської ущелини, яку Україні можна буде закрити ОТРК.
Яким боком тут Кодорська ущелина не знаю, тому опустимо це :). Як і те в кого і за які гроші ви збираєтеть закуповувати технології.
Тип боєзапасу: ядерний / не ядерний? Судячи з реалій - не ядерний.
Дистація до США? Ну, то це балістичні ракети великого радіусу дії.
Отже балістичні ракети з неядерними боєголовками. Моноблочними. Оскільки роздільні це ще важче і складніше. А може й зовсім нереально. Так от, це цікаво, звичайно, але подібні ракети поки що не прийняли на озброєння навіть США. Певно, тому що це дуже просто і дешево. Хоча давно планували.
Україна вже 15 років не може розробити власний ОТРК з ракетами такого ж типу і радіусом 280 (ДВІСТІ ВІСІМДЕСЯТ) км! Про закупівлю навіть не йдеться. Те що пишете ви - це фантастика. І навіть не наукова :). Що за вартістю, що за термінами, що за технічними ризиками.
Кодорська ущелина - тут як приклад можливого ефективного використання ОТРК. Свіжий.
Я не писав про США, як про можливого противника, а лише, як про учасника процесу демілітаризації України.
Балістичні ракети - то ВАША фантазія, а не моя.
В разі США доречніше говорити про стратегічну авіацію (здається вивезені в Росію Ту-95? і ще якісь. Називались САК). Дальність дуже велика.
Ядерний заряд - оптимальний і можливий.
Ракети-носії маємо. Росії їх і досі утримуємо.
І ще...
Не намагайтеся робити з мене дурня і придумувати щось за мене, щей приписувати мені Ваші фантазії. Це непорядна дискусія.
Припиніть.
1. ЩО ви зібрались уражувати ОТРК в Кодорській ущелині???
2. " ...БО ТО - РЕАЛЬНА СИЛА І СПОСІБ СТРИМУВАННЯ як великих (росія), так і віддалених (США) противників..." Ну і як це ще можна було зрозуміти ще?
3. Щодо балістичних ракет - поимилився. Воно й не дивно, враховуючи ваш стиль письма. Маєте на увазі літаки - то так і пишіть.
4. Ту-95 .. чи ТУ -160? Чи для вас вони всі на одне обличчя :))?
5. У нас НЕМАЄ стратегічної авіації. Ви хоч уявляєте скільки може коштувати її створення?
6. "Ядерний заряд - оптимальний і можливий." В фантазіях все можливе.
7. Які ракети-носії ви маєте :)?
8. "Не намагайтеся робити з мене дурня..." Я не намагаюсь. Ви самі чудово справляєтесь. Дивно спостерігати таке завзяття ...
Важаю за доцільне припинити обговорення з достойником. Напевне, логічніше, коли в дискусії прийматиме участь не автор, а поціновувачі, так би мовити.
В цілому вважаю, що автор хибно пішов у руслі ідеї батьків нашого ВПК про пріорітетність ОТРК і намагається вирішити оперативно питання їх закупівлі. Хоча він і намагається їх виставити такими-собі дурнями-розтратниками. Але ідею з ОТРК - підтримує. Хоча й ганить за строки.
Маю інший погляд, я його частково виклав.
Хамство категорично відкидаю. Важко не звертати на нього увагу: "сунути ніс,стомленого автор, хоч якось в темі, маячня,Сонце моє, ви по темі спробуєте хоч щось толкове сказати. Служака ... :))),Мова іде про ОТРК . В яких ви як у квантовій механіці :)),Онисько, вкотре говорю, закінчуйте нести ахінею. Невже ваша некомпетентність для вас не очевидна?," і інше.
Стаття, як на мене ,то дуже цікава, але нажаль по суті коментарів мабуть не дочекаємось. (колекціонера дипломів зі слабкою пам'ятю на цифри краще б і не читав)))
Так, я не маю диплома "супер стратег України" з гербовою печаткою від самого головного (хоча спеціально для Онисько можу сказати, що допломів не купляв і в мене їх декілька))).
ІМХО, Для того щоб знати що нам як державі потрібно (мечі чи орала, ОТРК чи корвети...) потрібно розуміти куди ми збераємось.
Наскільки мені відомо, то з точки зору військово стратегічного партнерства України, найбільш обговорюваними та лобійованими є натівський та російський варіанти. Прихильники обох варіантів вважають, що ми їм будемо поставляти гарматне м'ясо та дещо з військово металобрухту, а вони за нас підпишуться в разі чого. А поки зможемо далі дерибанить майно.
Фактично в нас відсутня стратегія розвитку держави, тому дуже легко бути опонентом до будь якої військової доктрини та планів озброєння.
Взагалі то і в мене їх три, при чому два в/о + звання офіцера запасу. Але ж справа в принципі ... :))).
Щодо стратегії, тут ви повністю праві. В нас перешопроблемою, скажімо так, є відсутність стратегії. В т.ч. стратегії військового будівництва.
Все інше - недофінансування, старіння озброєння, вороже оточення, похідне та другорядне. Так взагалі неможливо щось толкове побудувати.
Оптимальним було б виходити з того, що ще щонайменше протягом 5 - 7 років ми будемо позаблоковою країною. І виходячи з цього розбудовувати збройні сили. Хоча її потрібно не розбудовувати, а рятувати. З цього я й виходив в своїх статтях.
В мене диплом один.
В кількості дипломів я програв і Вам і автору, напевне. Хоча й не грав. Тому, десь збирачами дипломів можна назвати вас обох. Та то пусте.
Чи Ви теж безособово не можете дискутувати?
Так от по темі статті:
Моє невдоволення якраз і полягало в безсистемному підході автора до питання вирішення конкретної задачі (вироблення у нас чи закупівлі у США ОТРК), без зв'язку з доктриною, стратегією і тактикою розбудови оборонного ресурсу України.
Вже вкотре у питаннях оборони (як мінімум друга стаття), автор керується псевдоекономічними чинниками. Так ми договоримся, що найдешевше замовити списи на китайській олівцевій фабриці, вибачте.
Тому, я вдячний за те, що автор нам тягає з гугля інформацію, але не згідний з претензіями на глибокий аналіЗ.
Дискутуватипро те, чи хороші американські комплекси? ТА, ЗВІСНО - ХОРОШІ... Так там дохріна чого хорошого... Так що тепер наступним лозунгом після "Українські тактичні ракети. Замість проектувати до 2020 року - краще їх купити у США прямо зараз" буде:
"Українські танки. Замість виробляти у нас і продавати їх до іраку - краше здамо їх на металобрухт у США і купимо дешеві, майже даром, китайські вже зараз!!! Ура!" ???
Поважна стратегія...
І нікому не смішно.
Ну то й треба було с самого початку висловити чітко свою думку, а ви замість цього почали з'ясовувати яки дипломи та досвід має автор статті.
З приводу дипломів можу вам нагадати відому істину: Професіонали побудували Тітанік, а аматор збудував Ковчег.
Стосовно "краще купити зараз, ніж проектувати та будувати": іноді від спису зараз користі набагато більше ніж від ракети в 2020 році. Я не пропоную купувати списи))) а лише з більшою користю використовувати існуючи можливості. Спроба автора довести що від ОТРК більше ймовірної користі ніж від одного корвета досить вдала на мою думку. Буде дуже цікаво якщо б ви описали можливу модель військової доктрини України та виходячи з цього можливі варіанти розбудови армії в розрізі її озброєння.
"Можливо, треба обережніше підходити до цих питань. Треба фахівці. Ну що ми можемо писати на ці теми, не маючи освіти..."
Ось так я почав дискусію.
Якщо це було сприйняте так як було сприйняте, то що мені робити?
Знову ж, чи я хоч щось про дипломи говорив? Мені закинув автор чи маю я якесь відношення до певних тем - я відповів.
І мені набридло виправдовуватись. Досить. Кожен залишить собі своє.
З приводу військової доктрини... Ну у нас прем'єрка вже лікувала країну. Давайте Онисько дасть їй військову доктрину.
І досі притримуюсь думки, що ми можемо обговорювати ті чи інщі теми. Та теми мають бути грунтовно забезпечені і зусибічно осмислені. Це, я мені здається, найкраще вийде у фахівців.
В нашому війську однозначно є багато фахових людей. Чесних. Здатних на реалізацію оборонної стратегії і її розробку. Які служать за копійки і не можуть інакше. Однозначно їм гірко дивитись на злидні у війську. На корупцію. На кримінальну комерціалізацію.
Напевне, мені трішки ніяково, коли уявляю, що вони можуть читати наші розмисли. Це наше насліддя - при будь-яких трансформаціях пхати на роль керівника у країні кухарку.
А нам би обговорити, як нашим захисникам забезпечити можливості для повноцінного захисту країн
